Чесні новини з усієї України!

Урожай вбивають погода і олігархи. Фермери бастують та обіцяють рост цін

Урожай вбивають погода і олігархи. Фермери бастують та обіцяють рост цін

Нещодавно на трасі Одеса — Київ, біля села Демидівка, аграрії провели нову акцію протесту. Вони перекрили рух по головній трасі країни.

Такий крок було сприйнято неоднозначно. Деякі водії та пасажири навіть намагалися вплутатися в конфлікт з протестувальниками. Проте більшість незадоволених, дізнавшись причину перекриття, все-таки погоджувалися: проблема є, і вона потребує негайного вирішення.

Що ж привело фермерів Одеської, Миколаївської та Вінницької областей на цю трасу?

Як виявилось, розпач.

Хліборобів, які не встигли ще оговтатися від посухи, приголомшила нова неприємність. Міністерство економіки має намір повернути квотування імпорту сільгоспдобрив в Україні. Про що в своєму Фейсбуці і повідомив напередодні заступник міністра економіки Тарас Качка.

За його словами, повернення квот на імпорт добрив, скасоване раніше в Україні, допоможе боротися з «надмірним виробництвом» інших країн (як приклад він навів Туреччину), яке, на його думку, набуває вже «геополітичних контурів».

Фермери такою ініціативою просто шоковані.

Адже, як відомо, в Україні сьогодні діє кілька великих виробництв мінеральних добрив для аграрного сектора. І найпотужнішим гравцем цього ринку є група компаній «Остхем» олігарха Дмитра Фірташа, яку ще в минулому році Антимонопольний комітет України визнав монополістом, що зловживає своїм становищем. Сумарна потужність чотирьох заводів групи становить близько понад 2,5 млн тонн продукції на рік. І саме «Остхем» у співдружності з групою компаній «Азот» ще одного олігарха — Ігоря Коломойського і декількома іншими хімвиробників в серпні 2019 року звернулася до Мінекономіки.

З проханням провести ряд спеціальних розслідувань щодо імпорту мінеральних добрив в Україні. Результатом цих розслідувань, як заявляє Тарас Качка, і стане «балансування інтересів внутрішнього виробництва та імпорту» у вигляді квот.

Позиція аграріїв з цього приводу різко негативна. У нинішній, і так дуже складній через погодні умови ситуації, будь-яке подорожчання добрив призведе до різкого зростання ціни сільгосппродукції на прилавках українців. І навіть — до банкрутства фермерських господарств.

Адже якщо зараз тонна імпортних добрив коштує близько 200 — 250 уе, то після введення квот і монополізації внутрішнього ринку українськими заводами вона підвищиться майже вдвічі. Де ж брати гроші аграріям, особливо південним, щоб оплатити добрива монополістам, за права яких так палко виступають чиновники міністерств? На державу в цьому плані сподіватися майже не виходить — процес отримання компенсації за загиблий урожай ускладнили по максимуму.

«За весь час свого фермерства я раз вісім оформляв документи на відшкодування збитків, — каже Микола Рубля, заступник голови Асоціації фермерів і приватних землевласників Любашівського району Одеської області. — Жодного разу не дали!.. І зараз теж, думаю, не дадуть. І хоча у мене пропало 34 гектара пшениці, я не оформив ці документи. За два тижні це зробити неможливо!»

Микола Рубля, заступник голови Асоціації фермерів і приватних землевласників Любашівського району Одеської області

На думку Григорія Тулби, керівника фермерського господарства «Еліт», суворі погодні умови — посуха, вітри і заморозки, які просто знищують урожай, призведуть в цьому році до небувалих фінансових втрат.

«Це особливо змушує нас переживати перед запуском ринку землі, який має запрацювати з 1 липня наступного року, — підкреслює Тулба. — Ми сьогодні і так не знаємо, яким чином вижити після цих аномальних погодних умов. А якщо ще й підвищаться ціни на добрива, то дрібні і середні господарства просто не побачать свого майбутнього».

Григорій Тулба, керівник ФГ «Еліт»

У самому намірі ведення квот на імпорт міндобрива Григорій Тулба вбачає прагнення окремих осіб отримати ще більші статки. Їх не турбує розвиток української економіки: «Сьогодні в Україну ввозять добрива з багатьох країн — Болгарії, Румунії, Прибалтики, Греції, Марокко… Звідки хочеш ! І ціни сприятливі для аграріїв. Але якщо завтра введуть квоти, то це відразу відчують на собі негативно сільгоспвиробники, а позитивно — олігархи, той самий Фірташ. Тому ми й просимо уряд не вводити ці квоти».

Фермер з Вінницької області, директор ВАТ «Устя» Павло Марущак нагадує чиновникам, що аграрний сектор є одним з потужних джерел наповнення бюджету країни: «Тому нам дуже важливо, щоб наша продукція була конкурентоспроможною. Бо чим може обернутися квотування на імпорт добрив? Навіть збільшення їх ціни на 30 відсотків ставить нас на межу банкрутства».

Павло Марущак, директор ВАТ «Устя»

«Ми стурбовані і хочемо, щоб нас почув Президент і Кабінет міністрів і не допустили прийняття зазначеного рішення, — заявив один з ініціаторів акції, представник Всеукраїнської аграрної раді в Одеському регіоні, депутат Одеської обласної ради Анатолій Артеменко. — Імпорт добрив, створюючи конкуренцію, дав можливість стримувати апетити олігархів, котрі монополізували внутрішній ринок добрив. Фактично, тільки останній рік аграрії мають можливість купувати добрива (карбамід, селітру) за ринковою ціною. До цього тривала довга боротьба з монополістом з виробництва добрив в Україні — компанією «Остхем». Сьогодні ціна мінеральних добрив становить близько 6-7 тисяч грн. До цього, два роки тому, коли діяли аналогічні квоти, ціна була більше 10 тисяч грн».

Анатолій Артеменко, депутат Одеської обласної ради

«Піднімуться ціни на добрива — піднімуться ціни на продукти харчування. Піднімуться ціни на електроенергію — піднімуться ціни на продукти харчування. Піднімуться ціни на паливно-мастильні матеріали — піднімуться ціни на продукти харчування. Ми не можемо нормально жити, коли нас так гноблять. Якщо держава не буде думати про своїх годувальників, у нас буде або голод, або бунт», — резюмує Микола Рубля.

Довідка ЗНАВЦІВ

Акція протесту з перекриттям трас відбулася 22 травня одночасно в шести регіонах країни. Організатор акції — Всеукраїнська Аграрна Рада (ВАР).

За матеріалами Ділової Одеси

Як ЗНАЮТЬ ВСІ, фермерам пропонують компенсувати наслідки посухи — до 5 тисяч за гектар.

Leave a comment

Top