Чесні новини з усієї України!

Яка вона – перша десятка «Опозиційної платформи – За життя»

Яка вона – перша десятка «Опозиційної платформи – За життя»

Перша десятка списку цієї партії стала об’єднанням партнерів-колег Бойка-Льовочкіна та Медведчука-Рабіновича. Семеро з десяти – народні депутати від «Опозиційного блоку», ще двоє – позафракційні. Та ще немає людей, які б були «людиною олігарха Ріната Ахметова».

Отже, очолив список ОПЗЖ позафракційний нардеп, співголова партії Юрій Бойко, якого політсила пропонує на посаду прем’єр-міністра. Його двічі обирали до парламенту — від Партії регіонів та «Опоблоку». Також він двічі балотувався на посаду президента — на виборах-2019 посів 4-те місце, здобувши 11,7% голосів. Також двічі був міністром енергетики – в урядах Віктора Януковича (2006-2007) та Миколи Азарова (2010-2012), був віце-прем’єром у Кабміні Азарова (2012-2014), а за президентства Леоніда Кучми політик очолював НАК «Нафтогаз України».

До речі, депутати, які працюють з Ахметовим, виключили Бойка з фракції після того, як він самостійно підписав з головою партії «За життя» Вадимом Рабіновичем, союзником кума Путіна Віктора Медведчука, угоду про створення опозиційного об’єднання.

Взагалі, Бойко був помічений у скандалі: коли він був  міністром енергетики, закупила за ціною, удвічі вищою за реальну держкомпанію «Чорноморнафтогаз» у 2011 р. Проте Генпрокуратура твердить, що не має доказів провини екс-урядовця. А у 2010-му Україна підписала угоду з Росією про подовження терміну базування Чорноморського флоту РФ у Криму до 2042 року в обмін на 100-доларову знижку на ціну газу для України.

Другий номер списку – Вадим Рабінович. Він більш за всіх прогулює сесії. У 2014 року він балотувався як самовисуванець на посаду президента, та посів 7-ме місце, отримавши майже 2,3% голосів). До початку політичної кар’єри Рабінович мав за бізнес медійні проекти — телеканали «1+1» та NewsOne). У 2007-2013 роках був президентом і власником київського футбольного клубу «Арсенал».

За часів СРСР Рабіновича засудили до 14 років ув’язнення за розкрадання держкоштів. Відбув за ґратами лише частину строку. Зараз нардеп фігурує в антикорупційних розслідуваннях.

Третю позицію у списку ОПЗЖ посів голова політради цієї партії, кум президента Росії Віктор Медведчук є найбільшим донором «Опозиційної платформи – За життя».

Медведчука, юриста за фахом, 1980 року призначили адвокатом поета-дисидента Василя Стуса. Як з’ясували дослідники, він не ознайомився з матеріалами справи та фактично відмовився від захисту письменника.

Кум Путіна очолює громадську організацію «Український вибір – Право народу», яка пропагує федералізацію України та її зближення з Росією. Петро Порошенко стверджував, що в мінській групі Медведчук представляв інтереси Кремля.

Як стало відомо, Медведчук є фігурантом низки антикорупційних розслідувань. Зокрема, «Схеми» з’ясували, що його дружина Оксана Марченко володіє нафтовим бізнесом у Росії. Медведчуку також приписують контролювання телеканалів «112 Україна», NewsOne та віднедавна ZIK. Від 2014 року політик перебуває під санкціями США.

Четвертий номер у списку випав нардепці-прогульниці від «Опоблоку», фігурантці антикорупційних розслідувань та «гречкосійці» Наталії Королевській. У минулому вона була соратницею Юлії Тимошенко.

Королевську виключили з фракції БЮТ 2012-го за «порушення депутатської етики та співпрацю з Адміністрацією президента Януковича». На парламентські вибори того року депутатка пішла з власною партією «Україна – вперед!»

Чоловік Королевської – Юрій Солод, депутат-мажоритарник від «Опоблоку», фігурант антикорупційних розслідувань і «гречкосій». На цьогорічних виборах він балотуватиметься від ОПЗЖ в окрузі №47 (Донецька область).

Першу п’ятірку списку замикає позафракційний нардеп-прогульник, соратник Юрія Бойка Сергій Льовочкін. До Верховної Ради VIII скликання він пройшов за списком «Опоблоку». Восени 2018 року Льовочкіна виключили з фракції разом з Бойком.

У 2010-2014 роках політик очолював Адміністрацію президента Віктора Януковича. Запевняє, що подав у відставку через розгін «Беркутом» студентського Євромайдану 30 листопада 2013-го.

Із чотирьох балотувань Льовочкіна до парламенту два були невдалими: 1998-го (як самовисуванець в окрузі на Донеччині) та 2006-го (№13 у списку «Народного блоку Литвина»). 2007-го був обраний нардепом за списком Партії регіонів (під номером 46), входив до її політради. Із 2014 року – нардеп від «Опоблоку». У 1999-2005 роках Льовочкін працював в Адміністрації Президента Леоніда Кучми (пройшов шлях від консультанта до першого помічника), куди прийшов з бізнесу. Льовочкін фігурує в низці антикорупційних розслідувань.

Шосту позицію у списку ОПЗЖ посідає нардеп-кнопкодав від «Опоблоку» Василь Німченко. Він соратник Медведчука – його заступник у ГО «Український вибір – право народу».

У радянські часи працював суддею, а також юрисконсультом у Президії Верховної Ради УРСР. У 1990-1996 роках – суддя Верховного Суду України, у 1996-2005 роках – Конституційного Суду України. Німченко був одним із 59 нардепів – авторів подання, на підставі якого КСУ скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення.

Ще один друг Медведчука, нардеп-прогульник від «Опоблоку» Нестор Шуфрич балотується за списком ОПЗЖ під номером 7. До політики Шуфрич потрапив з бізнесу. Був членом, а згодом одним з лідерів очолюваної Медведчуком СДПУ(о). Шуфрич двічі був міністром з питань надзвичайних ситуацій – у 2006-2007 роках (в уряді Віктора Януковича) та кілька місяців 2010-го (в уряді Миколи Азарова). Є фігурантом антикорупційних розслідувань.

Восьмий номер у списку – нардеп від «Опоблоку» Сергій Ларін, якого зараховують до групи Фірташа-Льовочкіна. Він депутат п’яти скликань, уперше потрапив до Верховної Ради 1998 року за списком Народно-демократичної партії. Вдруге Ларіна обрали до парламенту 2002 року від блоку «За єдину Україну!» (як член Партії регіонів), а у 2006 та 2007 роках – за списком ПР. 2010-го Президент Янукович призначив Ларіна головою Кіровоградської ОДА. Того самого року він став депутатом Кіровоградської облради, також очолював регіональний осередок ПР.

2013 року Янукович призначив Ларіна заступником глави своєї адміністрації, якою тоді керував Льовочкін. Цю посаду політик обіймав до зміни влади в країні в лютому 2014 року.

Дев’яте місце у списку ОПЗЖ дісталося позафракційному нардепу-мажоритарнику (округ №107, Луганщина), кнопкодаву Сергію Дунаєву. ЗМІ пов’язують його з групою Бойка-Льовочкіна. На користь цього свідчить той факт, що після виключення згаданих депутатів з «Опоблоку» Дунаєв теж залишив фракцію.

На парламентських виборах 2012 року був обраний нардепом від ПР у лисичанському окрузі №107. На виборах до ВРУ 2014-го балотувався в цьому самому окрузі, але вже як самовисуванець. У парламенті став членом фракції «Опоблок». Дунаєв голосував за «диктаторські закони» 16 січня 2014 р. є фігурантом антикорупційних розслідувань.

Першу десятку ОПЗЖ замикає ще один соратник Медведчука, нардеп-прогульник від «Опоблоку» Тарас Козак. На сайті вже згаданої ГО «Український вибір» він зазначений як член координаційної ради організації. За даними ЗМІ, зв’язок Козака з Медведчуком триває від початку 2000-х.

Козак – фіскал зі стажем. У 1993-2003 роках він пройшов шлях від податкового інспектора у Львові до першого заступника голови Державної податкової адміністрації на Львівщині.

Згодом обіймав посади начальника Західної регіональної митниці, в.о. начальника Одеської митниці, заступника голови Державної митної служби України. 2014-го став нардепом за списком «Опоблоку». Фігурує в журналістських антикорупційних розслідуваннях стосовно тютюнового монополіста «Тедіс Україна».

Козак володіє трьома інформаційними телеканалами: «112 Україна», NewsOne та віднедавна ZIK.

ЗНАВЦІ нагадують, що 21 липня 2019 року мають відбутися позачергові вибори до Верховної Ради України.

Як ЗНАЮТЬ ВСІ, дуэт с Кернесом ничего хорошего не принесет

Оппоблок с Кернесом и Трухановым хорошего результата не даст — мнение

Leave a comment

Top