Чесні новини з усієї України!

В Україні обурені фотосесією наших заробітчанок у Польщі

В Україні обурені фотосесією наших заробітчанок у Польщі

У жовтні 2018 року на вулицях Варшави з’явилися постери з портретами українських заробітчанок. Ініціатори проекту стверджують, що хочуть привернути увагу до проблеми трудової міграції. Їх опоненти вважають, що проект «ганьбить» українських жінок.

На сітілайтах на вулицях польської столиці розмістили шість портретів з підписом «Я — Українка». Портрети зображують представниць найпоширеніших серед заробітчанок професій. Це прибиральниця, офіціантка, касир фастфуду, медсестра, працівниця птахофабрики і збиральництво ягід. Фоном для портретів служить фрагмент 200-гривневої купюри з портретом української поетеси Лесі Українки. Напис на портреті свідчить: «Ці жінки заслуговують гідної оплати праці та гідного ставлення до себе».

Портрети розмістили в рамках мистецького проекту «Сусіди», який спільно провели варшавський Музей сучасного мистецтва і київський Центр візуальної культури. Авторами портретів стали українські художники Ксенія Гнилицька, Валентина Петрова, Давид Чичкан та Оксана Брюховецька.

За словами авторів проекту, вони спробували зробити видимими тих, на кого зазвичай не звертають увагу. Художниця Оксана Брюховецька пояснює, що всюди в світі жінки в середньому заробляють менше, ніж чоловіки, а праця мігрантів оцінюється ще нижче. Ті види роботи, які традиційно вважаються «жіночими» (прибирання, догляд за старими і хворими людьми), користуються найменшим престижем і повагою в суспільстві. При цьому багато українських заробітчанки, зайняті на цих роботах, мають вищу освіту. «Непрестижні» професії дозволяють їм заробити на життя, але роблять неможливим професійне зростання, пише EtCetera.

«Вони стали тінню європейських емансипованих жінок, які будують кар’єру, відмовляючись від стомлюючої домашньої роботи; однак вони мають таку можливість за рахунок праці жінок-мігранток, які чистять їх будинку і доглядають за хворими і літніми родичами», — каже Оксана Брюховецька.

Автори проекту вибрали українську поетесу Лесю Українку, так як вона була прихильницею не тільки жіночої емансипації, а й соціальної справедливості.

Проект «Я — Українка» викликав дискусію в соцмережах і українських ЗМІ. Авторів проекту звинуватили в тому, що зображуючи «соціально неуспішних» українок, вони нібито принижують українських жінок і повторюють поширені серед поляків стереотипи.

«Дуже шкідливий проект, з якого боку не глянь. Якийсь базовий недолік чутливості і розуміння того, як працюють стереотипи», — вважає художниця Лія Достлєва.

Деякі коментатори навіть звинуватили авторів проекту в «антиукраїнської діяльності». Оксана Брюховецька подібні звинувачення відкидає. За її словами, критики проекту, замість того щоб говорити про причини трудової міграції, намагаються зробити вигляд, що проблеми не існує. Про це художниця написала в колонці на Українській правді.

«Насправді принизливо те, що Україна сьогодні є найбіднішою країною Європи і входить в десяток найбідніших країн світу. Палкі емоції і гнів, що виникають при згадці про це, варто було б скерувати на пошук вирішення проблеми. Прикро, що деякі громадяни, які вважають, що вони успішніше за інших, з таким презирством висловлюються про робітниць, представлених на плакатах», — підкреслює Оксана Брюховецька.

Довідка ЗНАВЦІВ

В рамках проекту «Сусіди» в одному з культурних центрів Варшави пройшла художня виставка. Як зазначили автори проекту «Я — Українка», прибирання виставкового залу проводила клінінгова компанія, всі співробітниці якої — українські заробітчанки.

Як ЗНАЮТЬ ВСІ, історія зі цькуванням дитини в однієй із харківських шкіл наробила галасу в ЗМІ.

Батьки Харкова вийшли на протест проти цькування дітей у школі (фото)

Leave a comment

Top